Баранов Іван Георгійович (голова правління)
Народився в 1957 році в с. Сергіївка Саратського району. Селянин з діда-прадіда, він з дитинства знав ціну нелегкого селянського хліба.
Доля розпорядилася так, що вивчився він на інженера-будівельника, а працював на будівництві зрошувальних систем, щоб дати воду посушливому Буджацькому степу і збільшити родючість землі.
Один у полі - не воїн. Цю істину Іван Георгійович засвоїв добре, тому у своїй роботі на новому місці визначив три точки опори: колектив, партнери і науковці.
Працівники ВАТ "Білгород-Дністровеький комбінат хлібопродуктів" одностайно запевняють, що відродження виробництва розпочалося з приходом у 2001 р. нового голови правління. У 1999 р. державне підприємство було реорганізовано у відкрите акціонерне товариства, тобто стало власністю колективу, від якого на той час залишилося менше, ніж півтори сотні осіб - наистійкїших, як визнав Іван Георгійович. І ось з ними йому довелося витягати підприємство з прірви.
Вихід із скрутного становища вбачали в тому, щоб розширити сферу діяльності підприємства і заробляти гроші, не лише надаючи послуги із зберігання зерна. Життя доводило, що господарства, які займаються насінництвом, впевнено стоять на ногах. А підприємство має свій кукурудзо-калібрувальний завод, тож чому б не зайнятися цим і йому?
Директор Селекційно-генетичного інституту В'ячеслав Соколов і завідувач відділу кукурудзи Володимир Серіков знайшли спільну мову. Підприємство одержало насіння на площу 200 гектарів, І хоча 2002 р. був для качанистої не зовсім сприятливим, переробники переконалися, що насінництвом займатися треба. І в наступному 2003 р. вже одержали 2500 тонн насіння.
Заручившись підтримкою науковців, комбінат знайшов і надійних партнерів. Його однодумцями і співробітниками стали директор ТОВ імені Мічуріна Сергій Лисак, голови СВК "Шаболат" та "Прогрес" Михайло Чернега і Михайло Яровий. Згодом до них приєдналися інші, хто спочатку з підозрою приглядався до нового голови правління: чи не зазіхає він на їхню землю?
"Навіщо мені земля, коли я займаюся переробкою? -переконував він недовірливих. - Кожен має займатися своєю справою. Ви вирощуйте, я перероблятиму, надаватиму вам поміч фінансову та іншу. Я планую сконцентрувати з вашою допомогою навколо комбінату щонайменше двадцять тисяч гектарів землі, створити корпорацію. Бо світовий досвід переконує: тільки такі об'єднання можуть вижити в умовах вільного ринку."
Іван Георгійович прийняв виробництво непрацюючим. На щастя, ті, хто віддав підприємству не одне десятиріччя праці, зберегли обладнання, більшість якого, проте, безнадійно застаріла. Перед підприємством тепер стояли нові завдання, виконувати які треба було на новій технічній базі" Перш за все, потрібно було відновити роботу млина. А щоб звести до мінімуму виробничі та транспортні витрати, перенесли млин на територію комбінату. Згодом запустили в роботу дві лінії, спроможні виробляти понад сто тонн борошна на добу. Якість продукції дозволила повернути місцевих ділових партнерів і знайти нових в Одесі...